Лісокультурна діяльність

Лісогосподарські підприємства області проводять лісокультурну діяльність в 2-х напрямках – лісовідновлення та лісорозведення

Лісовідновлення – це відновлення лісу на територіях, що раніше були вкриті лісом. Щорічно лісгоспи області відновлюють лісів на площі близько 200 га., практично повністю відновлюючи ліси яки загинули внаслідок стихійного лиха або техногенних факторів.

Лісовідновлення здійснюється такими способами:

  1. природне - забезпечення збереження молодняку та підросту під час рубок лісу, також включає проведення комплексу лісівничих заходів, які сприяють появі самосіву і підросту після рубок;
  2. штучне – створення лісових культур. Основне завдання штучного лісовідновлення – створення у найкоротший терміни господарсько-цінних та стійких деревостанів. Це завдання вирішується лише при застосуванні комплексу науково обґрунтованих лісокультурних і лісогосподарських заходів.

Лісорозведення передбачає створення захисних лісових насаджень на непридатних для використання в сільському господарстві (яри, балки, піски), деградованих і малопродуктивних землях, галявинах і пустирях, рекультивованих землях. 

Головною породою для створення захисних лісових насаджень в зоні Степу на звичайних чорноземах є дуб звичайний, супутні – клени, чагарники – жимолость, свидина, інші. З хвойних порід використовуються сосна звичайна та сосна кримська. На деградованих, малопродуктивних землях використовуються акація біла, в’яз, маслинка вузьколиста. 

Основним способом лісовідновлення в області є створення лісових культур. Природне поновлення в зв’язку з незадовільними природними умовами Степу проводиться на незначній площі. Так, у 2013 році було створено 546 га лісових насаджень, в тому числі природне поновлення на площі 82 га. У 2014 році вже створено 365 га лісових насаджень.

Створення лісів можливе при наявності достатньої кількості лісових розсадників для вирощування широкого асортименту садивного матеріалу. Всього по управлінню засіяно 15,4 га розсадників, у розсадниках вирощується 11 млн. шт.. сіянців. Ця кількість садивного матеріалу повністю забезпечує внутрішні потреби лісогосподарських підприємств. У розсадниках лісогосподарських підприємств вирощується 40 видів декоративних порід.

 

Охорона та захист лісу

Особлива увага приділяється проведенню комплексу профілактичних та запобіжних протипожежних заходів, впровадження екологічно безпечних засобів і методів боротьби з шкідниками і хворобами лісу.

Нагляд за появою шкідників лісу ділиться на 2 види – рекогносцирувальний (це своєчасне виявлення осередків шкідників, визначення їх видового складу та площі вогнищ) та детальний (оцінка рівня загрози деревостанам).

На даний час на території області діє осередок рудого соснового пильщика площею 7 тис. га. У 2013 році були проведені наземні біологічні методи боротьби на площі 5697 га. Винищувальні заходи з рудим сосновим пильщиком проводяться лише у найбільш небезпечних деревостанах. З метою обґрунтування вибіркової боротьби лісгоспи проводять обстеження постраждалих насаджень сосни та беруть їх на облік. В системі захисту лісових насаджень від шкідників і хвороб найбільш дієвою є комплексна система боротьби, при якій підтримується на низькому рівні чисельність шкідників з допомогою природних регуляторів в сукупності зі спеціальними лісозахисними заходами – біологічними, хімічними, лісогосподарськими та іншими. Хімічні засоби боротьби зі шкідниками і хворобами лісу застосовують тільки при масовому розповсюдженні, коли інші заходи не дають позитивних результатів.

Особливе лісозахисне значення має проведення різних видів рубок в ослаблених, пошкоджених, перестійних деревостанах. Санітарно-оздоровчі заходи спрямовані на оздоровлення та посилення біологічної стійкості деревостанів, запобігання їх захворюванню, пошкодженню і призначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування, санітарного або лісопатологічного обстеження.

Під час проведення вибіркових санітарних рубок вилучаються сухостійні, всихаючи, дуже ослаблені дерева внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами,  стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Суцільні санітарні рубки проводяться з площі 0,1 га і більше, пошкоджених  шкідниками і хворобами та внаслідок стихійного лиха, антропогенного та іншого шкідливого впливу, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть їх оздоровити.

Охорона лісів від пожеж здійснюється за допомогою лісопожежних станцій, яких по управлінню числиться 8 одиниць. Спостереження за хвойними масивами ведеться за допомогою системи пожежно-спостережних веж. Щорічно проводиться ряд заходів з попередження поширення лісових пожеж – це створення протипожежних розривів, мінералізованих смуг, догляд за дорогами протипожежного значення, водойм, місць для куріння, організація служб боротьби з пожежами, гасіння пожеж, організація наземних команд.

 

Мисливство

Мисливське господарство – це сфера переважно екологічної діяльності, що здійснюється у природних умовах і спрямована на охорону використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям для полювання, розвитку стрілецько-мисливського спорту, собаківництва, відродження і збереження мисливських тварин. Мисливський фонд – це мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, утримуються у неволі чи у напіввільних умовах у межах мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь Дніпропетровщини становить 2548 тис. га. В мисливських угіддях області водяться козулі, кабани, також зустрічаються зайці, лисиці, вовки, лосі.

У систему заходів щодо ведення мисливського господарства входять: поліпшення захисних умов середовища для проживання тварин, відновлення популяцій, оптимізація їхньої чисельності, захист тварин від стихійного лиха, браконьєрства і наслідків господарської діяльності людини.

 

Лісогосподарська діяльність

Ліси області не мають промислового значення, а виконують екологічні, природоохоронні, санітарні, рекреаційні та захисні функції. Вся площа лісового фонду області виключена з розрахунку рубок головного користування. Тому в лісах області проводяться лише рубки формування і оздоровлення лісів. Рубки догляду це лісогосподарський захід, спрямований на формування стійких високопродуктивних насаджень, збереження і посилення їх корисних функцій і своєчасне використання деревини. Вони проводяться шляхом періодичного вирубування частини дерев, подальше зростання яких у складі насаджень недоцільне, а для решти дерев створюються сприятливі умови для їх росту. 

Рубки догляду проводяться у всіх категоріях лісів. В чистих насадженнях проводиться для регулювання густоти і підвищення якості деревостанів, в змішаних також для попередження небажаної зміни порід і формування насадження потрібного складу. Рубки догляду в лісогосподарських частинах зелених зон направлені на формування високопродуктивних, здорових, стійких до рекреаційного навантаження лісів. В рекреаційно-оздоровчих лісах (ліси в населених пунктах, лісопаркова частина лісів зелених зон) догляд проводиться за деревними породами, які в даних лісо рослинних умовах будуть довговічними і стійкими проти несприятливих факторів середовища і разом з тим відрізняються високою декоративністю. Рубки догляду у байрачних лісах повинні спрямовуватись на посилення їх захисних властивостей і збереження в них постійного лісового середовища. У таких насадженнях проводяться рубки слабкої інтенсивності. У протиерозійних лісах рубки догляду проводяться з урахуванням конкретних особливостей і різноманітності умов. У лісах природно-заповідного фонду згідно чинного законодавства проводяться рубки догляду в молодняках в разі, якщо це не суперечить встановленому режиму об’єкту ПЗФ. В лісорослинних умовах степу основна увага при проведенні рубок догляду має бути спрямована на збереження вологи в грунті і її економну витрату.

Фонд рубок догляду, їх щорічні обсяги, визначається лісовпорядкуванням з наявної площі насаджень, що потребують відповідного догляду за лісівничими вимогами та прийнятого терміну повторюваності рубок.

Природно-заповідний фонд

Станом на 1.01.2014 мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду по управлінню склала 44 об’єктів на загальній площі 16348,5 га. Серед них загальнодержавного значення 15 об’єктів на площі 9357,2 га та місцевого значення 29 об’єктів на площі 6991,3 га. 

Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду по управлінню
Природні заповідники 1 3759,4 га
Регіональні ландшафтні парки 2 4849,28 га
Заказники загальнодержавного значення 13 5541,8
Заказники місцевого значення 7 1748,2
Пам’ятки природи загальнодержавного значення 1 56 га
Пам’ятки природи місцевого значення 17 111,9 га
Парки-пам’ятки садово- паркового мистецтва 1 221 га
Заповідні урочища 1 33,9

 

Останні новини